Зла нема

Спати. Треба спати.
Але ми дивимося новини в інеті та матюгаємося тихенько під простирадлом. А що ми можемо зробити, три чорти... Соромно настільки, що я навіть не можу сформулювати чітко, що відчуваю, що думаю про цю ситуацію. Перша ж особа моєї країни не лише дуже позитивно виглядає на камеру, але й знає, що з ночі тисячі людей зі східних регіонів везуть в столицю, щоб протиставити тим, що вже тиждень на майдані... Людей, що як скотину колонами пруть зараз київськими вулицями, чорну масу, під мокрим снігом, з блакитними флагами. Людей, що тикають кулаками в журналістів, прикрикують "йти по троє" та настроєні на сутички, народжені для сутичок. Чорні люди, залежні, приречені, які напевне заслуговують на те ставлення, що мають. І так буде ...
Ми ляжемо спати і прокинемось, і буде сонце, і новий день. Але це таки буде Black Friday, Чорна П'ятниця для моєї України.